2 мин
Слушать

Шляхи Данте Уривок із поеми

Красна велич руїн, — розімкнулася пам’ять,увіходимо ми в храм щорічних скорбот,де тинька обсипається, світяться плями,чорнота проступає крізь шар позолот.

Непомітно павуття вдихаєш в легені,чорним ниттям з грудей видихаєш печаль.

Під ногами узявсь мармур мохом зеленим,і той мох дописав мармурову

О блаженний, хто йде…» — прочитав я руками.

Далі — пінився мох і губились слова,що, зливаючись в гуркіт, лунали над намипід склепінням, де коршак шовки розривав.

Крізь розриви униз натікало блакиті —і по стегнах збігали співкі ручаї;були коси твої, наче склом перемиті,відбивались в них світ й пильні очі — чиї?

Я відчув ваготу на собі того зору,і плечима стенув, і промовив:

Ходім…— Що ж, ходім…— обізвавсь хтось незримий.

Угоруподалися мерщій, молодим-молоді.

Були сходи слизькі, наче мощені з криги,обсипалась тинька і сріблів порошок:підіймалися ми, аби вичитать з книгинедописаний мохом на брилі рядок.

Так, рука при руці, однокроком, поволіми ішли, відчуваючи погляд важкийна собі.

І впікались клейном в наші чоладва гарячі вербові листки.***

0
0
28
Подарок

Павло Мовчан

Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц…

Другие работы автора

Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий

Сегодня читают

Новый клип 2015 "ValenTi&Nefelim Dante feat Shilo"
Ryfma
Ryfma - это социальная сеть для публикации книг, стихов и прозы, для общения писателей и читателей. Публикуй стихи и прозу бесплатно.