1 min read
Слушать

Міри видовження

Ніщо  —  ніде,  лиш  серце  —  лускокрилі,

Які  —  ледь  —  біль,  що  —  на  всю  прірву  —  зблисне,

Ще  заки  доля  —  довбнею  —  лулусне,

Вивільнюючи  —  з  черепа  —  макрелі.

В  повітрі  вогкім  дефілюють  кралі,

Навколо  ширячи  огуддя  млосне.

Терени  смутку,  що  —  скелясту  власність,

Якою  —  смерть,  що  —  путівці  і  ролі,

Де  скарабей  —  на  манівцях  лускатих

Сонця  —  в  свідомості  —  погаслі  котить.

Й  де  все  дзюрчить  й  дверима  —  навстіж  —  ляска,

У  невимовне  біжучи  з  колиски

Крізь  вушко  голки,  що  —  на  маґістраль.

Сам.  Сам.  —  І  не  сховатися  від  стріл.2002

0
0
22
Give Award

Андієвська Емма

Э́мма Ива́новна Андие́вская (укр. Емма Іванівна Андієвська; род. 19 марта 1931, Донецк) — современная украинская поэтесса, прозаик и художница, …

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Суррогатное псевдоматеринство
Телефонная будка
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+