1 min read
Слушать(AI)Очікування
Ледь крапле тиша, й цілу ніч — вагар
Тлін, що спізнився на останній потяг.
В зірчаній пітьмі — обрис парапета,
Щит поколінь, про що — піщаний герб.
В повітрі спад. Рель’єф далеких гір
В пунктир — криву, котру — колись — копита.
Посеред старту полягали спати,
Й бляшаний — з брами відліку — снігур.
Матерії — дух — послугу ведмежу,
Що — всі кінцівки — в затісний
Між видимим і тим, що — під водою.
Рух справжній — поза радіюсом дії.
І перевізник, спершись на весло,
Чека на невимовного послів.2002
Андієвська Емма
Э́мма Ива́новна Андие́вская (укр. Емма Іванівна Андієвська; род. 19 марта 1931, Донецк) — современная украинская поэтесса, прозаик и художница,
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Болунго і його смерть
Ти старий і немічний”, Сказав хамелеон Віддай мені свою рогату худобу, Нехай я посію місяць”
Світанок з пищавкою на хвості
В повітрі нору — з кришок сну — борсук, І потекли провалля і По висхідній — у куб чотириокий Природа — на малих — свій чересок,
Вігілії CVIII
Із книги На лезо – слух, аж сизо; погляд Передчуття, де – ледь земля прочахла Всі маяки – ганчір’ям – у панчоху
“Цвіркуни розтягують порожнечу”
Цвіркуни розтягують З надпаленими краями В ній сперечаються два крамарі, Присягаючись на жовтій дині,