Червоні краплі глоду
Блюстителі, халтура — ваше хоббі.
Ви, фабріканти вір і недовір,зробити вам би по духовній пробі —вас забракує кожен ювелір.
Номенклатурні дурні, бюрократи,пласкі мурмила в квадратурі рам!
Ваш інтелект не зважать на карати,а щонайбільше просто на сто грам.
Поету важко.
Він шукає істин.
Ми — джини в закоркованих пляшках.
А ви, хто ви, які ж ви комуністи?
Ви ж комунізм вдавили в пелюшках!
Ви вже його сточили, як хробаччя.
Поезія для ваших топок — торф.
Оце щоб ваші методи побачив,—від заздрощів би луснув Бенкендорф.
Нелегко вам.
Криваві краплі глодукрізь наші вірші виступлять
Не говоріть від імені народу,—розперетричі ви йому впеклись!
Ліна Костенко
Other author posts
Сніг у Флоренції драматична поема
Дія 1Дія 2Дія 3
Очима ти сказав мені люблю
Очима ти сказав мені: люблю Душа складала свій тяжкий екзамен Мов тихий дзвін гірського кришталю,несказане лишилось несказанним Життя ішло, минуло той перон
Астральний зойк
Добридень, люди Вбитий на снігу,я спам’ятався в зоряній пустелі І все, що має на землі вагу,осипалось, як мертві імортелі Там, на землі, щось падало, цвіло,було рожеве, синє і зелене
Я кину все Я вірю в кілометри
Я кину все Я вірю в кілометри —обвітрені, задихані і злі Багато їх у матінки Деметри, Котра була богінею землі