Їздив дідич за границю,
Назад повертає
От гуменний на
Пана і вітає.
Поклонився,
А що там,
А гуменний йому
Та все гаразд, пане.
Одно тілько…» —
А що
Дідич
Та то, пане, що ваш
Складаний
Ну!
Зламався, так зламався,
Що там споминати.
Певне, хлопці мали
Та й мали
Таки правда, ясний пане!
Хлопці ізламали,
Лиш не грались, а
Коня
А з чого ж то сивий
Пані хорували,
За лікарством як погнали,
То і
То і пані хорувала?
Ах, боже мій, боже!
Що ж?
Здорова моя пані?
Говори,
Помоліться, пане, богу!
День лиш хорували,
А на другий од
Богу й душу
Од пожару?..
Що
Просте, пане, діло:
Як зайнявся тік у пана,
То все
Пані вмерла, все
Будь здоров,
А ще ж панна ваша вдома,
Поверніться,
Що ж там, голубе Іване?
Як там бідна
А нічого,
Хлопця, як
Спом’янув тут бідний
Чорта і чортицю,
Плюнув з лиха, сів на
Рушай за границю!»
