Бажання “Мені багнесь заплющити очі”

Мені багнесь заплющити очіщоб тихо і мовчки

Не мислить не бачить не чутитільки страждати

Тільки страждати і думать про неїі думать про

Про вії про

Про яснь її очей прищурених в пестощах

У вечір пестливий і темнийколи завмирає

У ночі безмісячні темні самотні осіннізамислені

У мент той непроханий смілий як настрійвмірковує

Мені багнесь заплющити

Щоб тихо і мовчки страждати…17.

II. 1916.

Владивосток