1 min read
Слушать(AI)Привітання
Назустріч багряному сонцю що встає вдимотумані з-за похмурої
Я шлю свій рожевий привіт.
І сонцю і димній бухті й цьому пароплавовіщойно з Америки
Також моє поважання.
А в суботу я піду в мережчату залу
Золотого
Де концерт бемольний має дати скрипачкав ажурній сукні.
Звичайно ми з нею чужі й далекі й наврядщоб я наважився сказати їй моїх
Але ж мушу я кинути їй комплімента,привітавши шовкові оаз-волоски під їїеластичною пахвою.
Я дивлюсь у вікно на жовнірів і на те якрозвантажують
IK
EN
І також на маневруючий на пристані потягз кількома брудними червоними повізками.
Занімів Морзе латунний інвалід ніч пройшлабільш немає
Ранкові моє вранішнє привітання.28.
I. 1916.
Владивосток
Семенко Михайль
Стихи Семенко Михайля. (31 декабря 1892 — 23 октября 1937) — украинский советский поэт, основоположник и теоретик украинского футуризма. Автор с
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Відблиски
З самого ранку з дня капали Переплакав день лише Заспокоївся кинув хникати і хлюпати Хусткою втирає очі й походжає по
Картка
Мого життя газельну І Складаю в картки вузьку І
Сон
Вона живе і досі невже і я Я бачив її коси фіалки рву Десь у рові зеленім і її Лежить у мене на плечі легка
Море моєї душі
В темную ніч я до моря душіприслухаюсь Море мовчить, мороком вкрите,урвища сплять у тиші Я вдивляюсь Серце серпанком зловісним облите,