2 мин
Слушать

“На відстані думок на один скид повіки”

На відстані думок, на один скид повіки,любове ти моя, вербова,

Послухай, ллється шкло — то півень кукуріка,і хата крейдяна за співом відплива.

Там пучками лози благословлялись води,що вийшли з берегів на безмір весняну,аби, сягнувши вуст, нам присмак осолодилишить і нагадать про часу глибину.

Коротить віддаль дим, що мовчки йде позаду,оглянешся — нема… нікого… каламуть…та терпкість увідхнеш — і вийдуть, як з свічада,наличники, гвіздок і звіробою

Угледиш на стіні повище вікон смужку,що полишила ніч чи повінь весняна;почуєш, як співа в руці хитлива дужка,як у відрі гуде кринична глибина.

І ступиш крок назад, в байдуже шкло упрешся,до нього листя шар торішнього припав,не втриматись тобі, вітрами здмуха з плесатеперішності дня, щоб в пам’ять углибав.

І, розгорнувши час, розгорне жайвір крила,щоб вимірять на звук небесну глибину,та в оці горобця безодню ти відкриєш,студену, аж пальку, бентежну, аж страшну.***

0
0
30
Подарок

Павло Мовчан

Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц…

Другие работы автора

Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий

Сегодня читают

Ryfma
Ryfma - это социальная сеть для публикации книг, стихов и прозы, для общения писателей и читателей. Публикуй стихи и прозу бесплатно.