1 min read
Слушать(AI)Чари ночі
Лягла на всьому вечірня втома.
Палає місто, мов дивний храм.
І розтинають ніч
Квадратні очі віконних рам.
Ці чари ночі такі знайомі
Усі підвладні, покірні вам.
О, скільки вікон у кожнім домі!
А там, за ними, — ідилій, драм!
Там заплітають життя тенета,
Там люди б’ються з останніх сил,
Там так знадливо звучать
І рве легені отруйний пил.
Там гинуть вчені, митці,
Але… й виходять вони звідтіль.
Василь Симоненко
Васи́ль Андре́евич Симоне́нко (укр. Васи́ль Андрі́йович Симоне́нко; 1935—1963) — украинский советский поэт и журналист, один из представителей п
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Баба Онися
У баби Онисі було три сини У баби Онисі синів нема На кожній її волосиніморозом тріщить зима Я горя на світі застав багато
Пророцтво 17-го року
Гранітні обеліски, як медузи, Повзли, повзли і вибилися з сил На цвинтарі розстріляних Уже немає місця для могил
“Чорні від страждання мої ночі”
Чорні від страждання мої ночі, Білі від скорботи мої Впали у твої свавільні очі, Жадібні, глибокі і чудні
Піч
Лиже полум’я жовте черево, Важкувато сопе димар, Галасує від болю дерево, Піднімаючись димом до хмар