Снігопад

Снігу, снігупо саме серце,по самий віддих.

Білі гнуздечки —на чорні очі,

Тихі копита —по губах.

В полотняній сорочці,з полотняним

Пролітають чортиі щезають, як жах.

З білих копит —срібні піідкови.

З губ овальних —лушпиння іскор.

Біля лівої

Яблукові

Тупотять,

Хто це дихамені у вічі?

Хто цесерцелещатно стиска?

Срібні копитаброви толочать,

Срібні підковина срібних руках,

Ніби шаблюки простір списали,

Ніби мене розкресали в дим.

Білі копита, білі копита,білі копита, ніби дим.

Мене рознесли білі копита,

Мене забрали,

Мене нема.

Білі копита, білі

Очірозплющив —стоїть зима.***