Снігу, снігупо саме серце,по самий віддих.
Білі гнуздечки —на чорні очі,
Тихі копита —по губах.
В полотняній сорочці,з полотняним
Пролітають чортиі щезають, як жах.
З білих копит —срібні піідкови.
З губ овальних —лушпиння іскор.
Біля лівої
Яблукові
Тупотять,
Хто це дихамені у вічі?
Хто цесерцелещатно стиска?
Срібні копитаброви толочать,
Срібні підковина срібних руках,
Ніби шаблюки простір списали,
Ніби мене розкресали в дим.
Білі копита, білі копита,білі копита, ніби дим.
Мене рознесли білі копита,
Мене забрали,
Мене нема.
Білі копита, білі
Очірозплющив —стоїть зима.***
