1 мин
Слушать(AI)Сікстинська мадонна
Заміновані Гітлером в чорній воді у підвалі,
Ви стояли.
Мадонно, в останніх обіймах життя
І хрести літаків напливали на ваше дитя,
Розверталися танки до вашої.
Жінко, печалі!
Ви дивились в майбутнє — у смерть і наругу
І дитя їм несли, бо ваш поклик — нести.
Ї надію, і жах, недовір’я і
Ви простерли з очей в нерозумні світи.
Повз червоні дроти першим вбіг до підвальної
Бондаренко Іван із села Ковалі над
І схиливсь чоловік закривавленим смертю
Перед вами.
Страждання з дитям, над важкими віками.
Ви стомились,
Мадонно, і ви подали йому
Опустивши меча, став Іван з ним на площі Берліна.1959
Вінграновський Микола
Стихи Вінграновського Миколы. 1936—2004. Советский и украинский писатель-шестидесятник, кинорежиссёр, актёр, сценарист и поэт. Заслуженный деяте
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Двадцятий прелюд
Привіт тобі, ріко моєї долі Ні, я себе не можу Без тебе, Дніпре, як і без тополі,
Тост
Ти тут Ти тут Кохана, ти, як світ, Початок і кінець твій
Грім
Була гроза, і грім гримів, Він так любив гриміти, Що аж тремтів, що аж На трави і на квіти
Квітень
На крилах журавлів весна вже сушить весла, Загомоніли про життя діди, І на стежин пахучі З снопів тополь тече зелений дим