1 min read
Слушать(AI)Тост
Ти тут!
Ти тут!
Кохана, ти, як світ,
Початок і кінець твій
Багряною півчарою
В вологих сонцетінях небозвід;
І морезвід півчарою другою
І чара зустрічі в руці моїй горить!
Вино в ній — ти.
Любовною
Я п’ю тебе за тебе у цю мить.
Я п’ю за мить — за вогняне і чуле,
За любощів священне забуття.
Сучасна мить мені вже, як минуле,
Сучасна мить мені, як майбуття.
За вічність п’ю — вона тебе відкрила,
Кохана, спи… За споминів гаї!
За ще не квітлі квіти твого тіла,
За таємничі лінії твої!
За свято засинання й просинання,
За довші крила нашим літакам.
І за прощання!
Вип’ю за прощання
Прощання ще не зраджувало нам.1960
Вінграновський Микола
Стихи Вінграновського Миколы. 1936—2004. Советский и украинский писатель-шестидесятник, кинорежиссёр, актёр, сценарист и поэт. Заслуженный деяте
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Прелюд № 13
За віком вік — до Курської дуги Від пірамід — до атомної згуби Завіса Все, товариші боги
“Іде кіт через лід”
Іде кіт через Чорнолапо на обід Коли чує він: Його біла підзива
Слава художнику
В небо піднявшись, осінь прощалася в небі з Москвою, Падали стиглі червінці на скроні землі молодої Тихо стояли ми всі перед очима учителя свого Тихо світилися ми лиш одним запитанням до нього,
Станси
1Люблю я думать Я Очима тишу цілувати, Коли, як в тихому гаю,