Сікстинська мадонна

Заміновані Гітлером в чорній воді у підвалі,

Ви стояли.

Мадонно, в останніх обіймах життя

І хрести літаків напливали на ваше дитя,

Розверталися танки до вашої.

Жінко, печалі!

Ви дивились в майбутнє — у смерть і наругу

І дитя їм несли, бо ваш поклик — нести.

Ї надію, і жах, недовір’я і

Ви простерли з очей в нерозумні світи.

Повз червоні дроти першим вбіг до підвальної

Бондаренко Іван із села Ковалі над

І схиливсь чоловік закривавленим смертю

Перед вами.

Страждання з дитям, над важкими віками.

Ви стомились,

Мадонно, і ви подали йому

Опустивши меча, став Іван з ним на площі Берліна.1959