2 min read
Слушать

Будка

Біжить божевільна

По степу… по степу… по

Пильно свердлить

Пітьму сліпу.

Захекано стане й затрубить:– Я йду-у-у!..

І в поспіху губить

Диму-вогню на ходу.

Летить.

А в кожнім

По двісті-триста рушниць,

То йдуть

На строну

Стануть, як мур, на кордоні,

А кожен – лицар, не хлоп!

Попам’ятають

Червоний Перекоп!

В будці – чотириста сорок,

Молодий вартовий на посту.

Його черга – вівторок

Стояти там, на

Два роки – ні вістки з

Що там?

Як там тепер?

Сумно старій і старому,

Гадають: певне,

Нагадує зміст газети,

Що вчора читали йому:

Погони та

Ворушаться десь у Криму.

Їдуть туди ешелони

А кожен лицар – не хлоп!

Попам’ятають

Червоний Перекоп!

За хвильку – перша

Так нудно хвилини

Не швидко прибуде машина:

О першій сорок і п’ять!

Посвист… Два

Третій бігцем під

Хто там?

Куди йдете?

Стій!

Ані з міс –

Рушницю до ока

І просто на

Варта… Буде морока…”

Наганом!

Збий його з

Дурню!

Буду стріляти!

Геть зі шляху”

Ач, насіння прокляте!

Завзяте!

Не знає

Вистріл.

Бандит упертий

І руху не встиг зробить

На рельсах

Мертвий лежить.

А другий кулькою

У груди і в праве

Добити шкуру гадючу!

Хай кров’ю, падло, стече!..”ІVБіжить божевільна машина.

Вже недалеко й

А там – до неба очима

Бандит і комуніст.

А там на лицарів

Чигає певна смерть

На степу, на широкому

Ще півверсти… Що за причина?”

Гадає старий

Тормоз – і стала

О першій сорок і

Труп!

І світла немає?”

Нема вартових на посту?”

Варта!

Чорт його

Ні слова на мосту.

Виходять зі світлом з вагону,

До трупа – з наганом лежить.

І вмить командир

Під міст залізниці

Міна! – кричить він звідти.

Я вийняв – ще б тільки

Та що це?

Дайте світла!

Тут ще один труп лежить”.

То наш вартовий.

Він

Вийняти мав і не зміг

Приліз під міст на

І мертвий звалився з ніг.

VСвисток!

Задудніла машина.

Через міст… І летить по степу,

Пильно свердлить

Пітьму

Набито в кожнім вагоні

І кожний лицар – не

Попам’ятають

Червоний Перекоп!

А в першім службовім

Лежить вартовий на мішку,

Що в мостовій

Відбув останню чергу.

А

И.

IA

NS, 1924 р.

0
0
17
Give Award

Дмитро Загул

Стихи Дмитро Загула. (укр. Дмитро Юрійович Загул; 1890—1944) — украинский поэт, переводчик. Автор стихов: Прийшов, як звір із нор пустелі, Очі з…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Телефонная будка
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+