Незграбний вітер віхоли хвостомгатив у хмаровища шкаралущуа я плив навздогін за тим плотомз якого впав у воду
З колод слизьких на ньому небокрайна ньому й пози людські позалюдськіале усе ж це згублений мій райщо може вир здолати
Праворуч воду всмоктує багноліворуч ніч пашить вогненним смеркомта вперто ми по річці пливемона покордонні між життям та пеклом
