1 мин
Слушать(AI)Буття
Незграбний вітер віхоли хвостомгатив у хмаровища шкаралущуа я плив навздогін за тим плотомз якого впав у воду
З колод слизьких на ньому небокрайна ньому й пози людські позалюдськіале усе ж це згублений мій райщо може вир здолати
Праворуч воду всмоктує багноліворуч ніч пашить вогненним смеркомта вперто ми по річці пливемона покордонні між життям та пеклом
Кацай Олексій
Кацай Олексій Опанасович (нар. 7 червня 1954 р.) — український поет, прозаїк. Пише українською та російською мовами. Член Національної Спілки п
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
“Неначе звук покинувши струну”
Неначе звук покинувши струнуйдемо ми ще лупаті і лускатікрізь темряву темнішу за пітьмуєдину суть в розбіжностях Б’ючи у скривлених сонць тулумбасв галактик розбігання всесвіт граєй здерає сухозлоту час із насвтім бруд і гар із нас він теж<br...
Вогнептах
Де зорі блищать мов облізлий той хромде хмари із обрієм скутіворуше пташина вогненним криломщоб темряву з неба Не в змозі злетіти мабуть що від рана може ще дуже заранопроте вже минуле зникає і намлишає лиш пасма І вже розпросталися крил...
Егей музики!
Егей музики віє знов колючий вітер мандрівготичні простори небесіз обріїв здмухнувшита й кинувши в безоднюнестворених мелодійякі вагою небуттярозплескані до Егей музики нас настав світила колоталомв нового ранку мідний дзвіннесамови...
Давня легенда
Мовчазно з простору відстані робитьзоряна яхта в сузір’ї Кіляй розповідає зістарілий роботнам про планету Слухаємо молоді та дурненькізопалу блиск не сховавши очейз вуст механічних лункі побрехенькипро батьківщину Ніби колись не у небі п...
