Егей музики!віє знов колючий вітер мандрівготичні простори небесіз обріїв здмухнувшита й кинувши в безоднюнестворених мелодійякі вагою небуттярозплескані до
Егей музики!нас настав світила колоталомв нового ранку мідний дзвіннесамовито битий прочан вагантівкобзарівдо корабля скликатищо бовваніє мов органу центрі
Егей музики!зараз ми зіграємо на ньомувогненну фугу двигунівпланетні нотні знакина лініях стрімких орбітзанотувавши
Егей музики!летімо як невмируще світлоу неозвученій імліакордів зорепадомі віхором галактикизаплетений в спіраліволає всесвіт нам услідз глибин людського
Ну а коли стомившись мисмички та зорельотизануримоу потойбічну нічто вже лунатимуть піснііншопланетних бардів.
