По цей бік осені
1.
Запевненням, хмільною спіллюлунає сюркіт від стерні —яке безмежжя для дозвілля,які медоточиві дні!
Що навіть долі не картаю,не нарікаю, а живупопід парканом коло «раю»,в соснову шпарку зазираю,вже бачу осінь,
Колеса куряви нагорнуть,роса остудить, дощ приб’є.
Які по цей бік ночі чорні,по цей бік — лишенько моє!
По цей бік в мене ані даху,ані вікна, ані дверей,за пазухою лиш комахата сплюснуте гніздо старе.
А що ж по той бік за парканом:земля згорбатіла,
Там, наче масло, свічка таневід глухоти, від сумоти…2.
Тільки погляд мій ниткою димув шпарку протяг витягує геть.
І таке там безмежжя незриме,що ще глибше вкорінюєш твердь.***
Павло Мовчан
Другие работы автора
Початки “Сухі галузки непомітно”
Академіку Б О Сухі галузки непомітно на вітрі граб горбатий ронить,колінкуватий звук із гаю вибігає,а на угрівку вже зеленіє голосно мишій Благословенний час початків… Глибини
З далеких літ дитячих
Жовтільниця цвіте попід старим парканом,за ним — замшілий дім Він має повно літ Мов крапля, у вікні цвіте прегречна панна,вона перебира губами бузу цвіт В приземистій вербі є потайне дуплиння,у ньому білий лист, змережений слізьми,б...
Ницість
Врешті розжився і маєш всього подостатку:неміч, залисину, латку на тілі на згадку,жменю гвіздків і одну неприбиту мостину,вісім кутків, щоб замкнути пташину Впертий годинник ще крутить свої коліщата,хриплу мостину крок ще печата, —значить, ба...
Шиття хрестиком і гладдю
Цей шум колисковий загойдував розумі сім’ям березовим простір Ще дихала пам’ять гранітним морозом,збігали вапном побілілі стовпи Ще дихала хвоя густим нафталіномта глиці ошурки тяглись до руки;магнітні малюнки, майбутні відмінив блакиті ...