1 min read
Слушать(AI)Колодійство
Вже сонця колесо збиває стельмах,ще обруча — до осі полум’яної!
Цим возом їхатиме завтра Зельман,ключар і староста гульби весняної.
Відносить стельмах сонце ковалеві:— Обруч найбагряніший викуй, майстре мій,щоб сонце жевріло ясніш від гриви левавесні трояндній й осені оайстреній!
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Автобіоґрафія
В горах де ближче сонця, перший раз приглянувся небу,тоді щось дивне й незнане пробудилося у мені,і піднеслася голова, й слова прийшли до уст зелені Тепер — де б я не був і коли-небудь,я все — п’яний дітвак із сонцем у кишені А як зійшов...
Сірий гімн
Стовпи із попелу угору Міста в дротах — під вітром ліри Це тут, де мурів скупість взором,без сяйва навіть сонце сіре Тут люди, мури і бацилітим самим піддані законамі тулуби печей похилі,де розцвітають іскор грона
Весілля
Почалось так: упився явід перших власних строф похмілля Був тільки місяць дружбоюна мому з піснею весіллі Як сталось те, як задзвеніло,сказать не вмів оцього вам би,коли б так серце не горіло Так народились перші ямби
Підсвідомість
Понад похмуре, чорномуре бердопідносив замок кам’яний свій жест В нім сивий мешкав цар, мов срібний жезл;в льохах тримав рабів своїх він твердо Навколо замка виросли крокос,повій з-під листя вій глядів на жердь Щораз то більш впадал...