1 min read
Слушать(AI)Сірий гімн
Стовпи із попелу угору!
Міста в дротах — під вітром ліри.
Це тут, де мурів скупість взором,без сяйва навіть сонце сіре.
Тут люди, мури і бацилітим самим піддані законамі тулуби печей похилі,де розцвітають іскор грона.
Хто падає, за ним не тужать,бо срібло сліз не для розтрати,скупі на скарб навбач байдужий.
Хвалю життя шорстке й сукате!
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Світанок
Сплигнула ніч з шумких дерев,втікаючи понад дахами Замаяв голуб і дерекрильми хмарин іржаві плями Мов дзенькіт товчених склянок,ясна музика підпливає Світанку куриться вино,і небо в синяві безкрає
Молитва до зір
Не срібло миршаве, не хміль,не лавр сумнівний і двозначний,не дотепів грайливих сіль,не успіх в грі на риск небачній,не уст золотомовних мед,не почестей солодка маннаі навіть не чеснот букет,що світлість їх не раз оманна,не винограду темний сіку к...
Слово про полк піхоти
Ми молодість тверду і кучерявускладаємо, мов прапор, на лафетах У куряві цілує очі слава,горять на небі кулі і комети Змішалися, у куряві склубившись,статуї й люди перед арсеналом Ми, на багнети сонце настромивши,виходимо нестримно ...
Підкови
На сто возах весна приїде,мов луки, вигнуться смички Крізь сито дощ весінній цідить,і дяк запалює свічки Та їхать ми ще не готові,й баси нам нетерпляче тнуть Хай, люба, місяць на підковинам ковалі перекують