2 мин
Слушать

Краплина

Краплино медова високого цвіту,у дзеркалі літа тебе запримітив.

Очей не зведу, і мій зір вогкуватийзанурений глибоко в синь непочату.

Ой квітко, хоч раз нахилися до менеіз сутінків довгих, з туманів зелених.

В марнотах зусилля назустріч ступитиспромігся до себе лиш тінь прихилити.

Між нами не простір, а прірва-німиця,повітря розріджене рідить зіниці,та ти прибуваєш водою з криниці,до губ підступаєш, до серця, до горлато світом священним, то полум’ям чорним.

А дні, що прибудуть, урвані краями,розсунуть провалля ще ширше між нами.

Між пам’яттю, слухом, та тільки не зором,що з дна забуття джерелує угору.

І прагну іменням твоїм возз’єднатирозірваний спогад і простір щербатий.

Тому і силкуюсь гукнути: — Надіє!

Проте між губами остудою віє.

І висотавсь голос шовковий із рота,і я видихаю глибоку

Та подихи — знаю — ніким не почуті.

І нуриться погляд ще глибше у сутінь,у дзеркало бите, в тумани схололі,де ти засвітилась кристаликом солі.***

0
0
14
Подарок

Павло Мовчан

Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц…

Другие работы автора

Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий

Сегодня читают

Бодхисатва
Ryfma
Ryfma - это социальная сеть для публикации книг, стихов и прозы, для общения писателей и читателей. Публикуй стихи и прозу бесплатно.