Gates of Rome telepoem
A feeling, so light and clear, fulfillinG
The traveler's soul empowered by its staminA,
The newest approaches to embedding clarity of thoughT
Into a strong storyline, wider than the lifetimE...
Is some rare cases we can even calculate the price of succesS,
The difference between the tuxedo and the albedO,
But time is like an armada of dark ships in one small gulF...
How can peace be received or created merely be means of a prayeR?
Long, long nights of disputes in science and religion, a torsO
Of a philosopher in a deep dark room, a sharp momentuM
Of self-revelation and self-mystification...What a statuE!
© Maryna Tchianova
*This is a telepoem devoted to The Eternal City.
What the author emphasizes here is its cultural vastness and profundity of material and immaterial values of its public image and the way it is described by most visitors as 'splendid' and 'breathtakingly beautiful'.
*What a statue! - an exclamation of an impressed Japanese tourist who finally happens to have taken a shot in a museum.
Марина
Другие работы автора
Довіра
Людьми керують гормони, А суспільством - товсті гаманці Та великі ЗРК. Щоразу у великому місті
Пантеон
От завершу писати дисертацію з Вас, І що далі? Чи зникне з мозку холодний компас, Розібраний на деталі?
Канкан неба
Небо танцює ніби недбало сперше, а потім Торкається і дахів, і підземель... Небо інколи й роздягнутись не проти, Аби показати свій осяйний коктейль.
Антиутопия
Живём ли в антиутопии? Несомненно, из них по одной на каждую из стран, Но при этом на краю Вселенной Хладом веет каменистый буран.