Якби тобі
В нас попанувати,
То знав би ти, пане-брате,
Як їх називати,
Отих твоїх
Дівчаток накритих.
А то верзе
Та й думає:
Ми-то!
Ми-то людям
Оцих
Та навчимо
Паничів
Шкода й праці!
Поки села,
Поки пани в селах,
Будуть собі
Покритки
По шиночках з москалями,
І не турбуйсь,
Добре,— кажу.— А
Невеличку нате,
Оцю одну, останнюю.
Слухайте ж, панята.
Дівчата на луці гребли,
А парубки копиці клали,
Та, знай, на сонце позирали,
Та нісенітницю верзли.
Звичайне, хлопці.
А дівчата,
Мов ті сороки,
Та до криниці
У яр погуляти.
Найкращая з всього
Давненько вже у яр пішла,
Узявши глечик; та й немає,
А лановий і не шукає,
Мов і не бачить.
Не
Оцей лукавий лановий.
Стара собака, та ще й бита.
У балці стало щось кричать,
Побігли хлопці рятовать.
Аж там панич несамовитий,
Недоліток, таке творить,
Сердешну дівчину мордує.
Сердешна дівчина кричить.
Прибігли хлопці, не рятують
Бояться пана.
А один,
Щонаймолодший, озирнувшись,
Та вилами
І просадив, мов ту жабу.
Застогнав
Та й опрігся.
Порадились,
Дали в город знати;
Суд наїхав, подивились,
Попились
Судовики.
Хлопця
Та в тюрму
Та й більше нічого.
На верствовім шляху в
Корчма під
Стоїть собі в холодочку,
А попід
Сидять в путах арестанти.
Трохи
Позволено
Та води напитись.
Сидять собі, розмовляють,
А дехто й куняв.
А з-за гори
На шлях виїжджають,
Аж три тройки.
І, звичайне,
Коло корчми стали
Дати коням одпочити,
Та й дружки
Співаючи.
Отож стали,
Молодая встала,
Взяла кварту
Та й
Сердешного
І його сторожу.
Коли дивиться,
Боже! милий боже!
Меж невольниками в
Той самий
Її месник безталанний
Несе з
Аж у Сибір
А ти будеш
У розкоші і не
Ні знати, ні
Його плачу
Не
Свого месника
І не привітала,
Тілько глянула на
Та й більше нічого.
Попереду
Рушили в дорогу,
А за ними й
Побрязкали
Понад шляхом.
І
Не видно, не
Коло корчми, одна
Поки що
З шинкаркою; кругом
Димом
В полі курява.
І смерклось.
І вік не великий,
Не тілько день.
На
Танці та музики
Аж до півночі.
Постіль пішли
У комору, а
Вийшла мовчки з хати,
Та й пропала.
Скрізь шукали,
До світу шукали,
Та не найшли.
Де ж поділась?
Де?
За невольником
У Сибір… Та й
Перша половина 1849,
Косарал]
