5:20

Я пишу тобі лист... Десь в 5 ранку,

Щоб сказати про всі мої сни.

Сьогодні знову не зустріти з тобою світанку,

А слова на папір ляжуть перлами квітки-весни.

Бо усе, що кипіло в душі млою сірою,

Наче жар прилягло до грудей.

Я тобі віддала свою душу несмілую,

Що ховала у полі від горе-людей!

Берегла як кришталь, як плетіння із інію,

Омивала нектаром веснянОї роси.

Із хмарок горизонту провела білу лінію,

Нехай пісню на ній проспівають вітрів голоси...