1 min read
Слушать(AI)Вишні
Антонич був хрущем і жив колись на вишнях,на вишнях тих, що їх оспівував Шевченко.
Моя країно зоряна, біблійна й пишна,квітчаста батьківщино вишні й соловейка!
Де вечори з євангелії, де світанки,де небо сонцем привалило білі села,цвітуть натхненні вишні кучеряво й п’янко,як за Шевченка, знову поять пісню хмелем.16 квітня 1935
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Слово до розстріляних
Це правда: кров з каміння може змити дощ,червона місяця хустина може стерти,але наймення ваші багряніш від рожгорять у пам’яті на плитах незатертих Змагались ви уперто й мріяли, й жили,кохались у суворості, як ми у гулях,і ваші очі сяли вічні...
Ніч
Розкрита книжка, лампа, блудні нетлі,ляга на серце ржа думок На стінах тіні в’яжуть круглі петлів чудний і нерозплутаний клубок Мов чорний кіт, сів череватий чайник,годинник, наче джміль, гуде Яка ж солодка ця принада тайнита слово,...
Поворот
Вернувся я, де вільхи й риби,де м’ята, іви, де квітчасті стіни;і знов цілую чорні скиби,припавши перед сонцем на коліна Ой, похилилось надо мною,як мати понад сином, полум’яне І знов мене земля напоїть,мов квіт росою, поцілунком тьмяним<...
Епічний вечір
Під прапором мідянолистих буків,де сонце покотилось вогняним тарелем,засмаглі хлопці, мов джмелі на луках,гудуть, і вибухає пил з рудих цегелень На бурунах трави, в зеленім диміколишуться корови, мов тяжкі колоди,і зорі в зорі дзвонять понад ...
