Розкрита книжка, лампа, блудні нетлі,ляга на серце ржа думок.
На стінах тіні в’яжуть круглі петлів чудний і нерозплутаний клубок.
Мов чорний кіт, сів череватий чайник,годинник, наче джміль, гуде.
Яка ж солодка ця принада тайнита слово, що, мов з каменю, тверде!
Бляшане небо, олив’яний місяцьі ночі попелястий дим.
Невже ж нема на цьому світі місцяпоривам нездійсненним та палким?
