Стоїть козак коло
Дівку підмовляє.
А дівчина, як калина,
Полум’ям палає.
Зчервоніло повне личко,
Відскочили
Отак дала б, та боїться,
Що то послі
А що, — каже, — як я
Дитиноньку мати?
Хто пригорне сиротину,
Буде
Козак жваво
Дівчину
Не журись, дівчино, — каже,
А той, що над
А із груші старий
О бісова мати!..
То ви будете робити,
А я
Як почули молодята
Та від батька в ноги:
Дівча в хату з переляку,
Козак — за пороги…
