1 min read
Слушать

Присуд

Ані шаблі, ані

Не схрестити в останнім герці:

Та ж камінно-мертва душа,

Те ж безлюбе і чорне серце.

Вже нема хуторів і держав,

Тільки — трупи в житах, тільки —

Та від хрипу кривава іржа,

Що замкнула посинілі

Може, скажеш — зійде!

Проросте!?

Поміж ребрами хат, по

Диким зіллям займається

І регочеться з неба і з Бога.

Диким, древнім монгольським

Необмежена тиша заводить:

Сірим попелом стало

Під огнем степової свободи.

Але сонце не згасло.

Горить,

Незворушне, байдуже тіло,

І освітлює тишу

Летаргічних століть.

0
0
89
Give Award

Маланюк Євген

Маланюк Євген. 20 января 1897, Новоархангельск — 16 февраля 1968, Нью-Йорк. Украинский писатель и поэт, культуролог-энциклопедист, публицист, ли…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+