Жінка-Ікар

Утікаю від самотніх стіну юрбу, що мов барвистий гомін. Йде зі мною поруч — довга тінь,що із нею здавна ми знайомі. Пропливають хвилі людських рік,мов спішать у неминуче море;шум реклами глушить серця крик,загадка з усіх зіниць…

в перекладі Марти ТарнавськоїAdrienne Boundary (What has happened here will Що сталось тут — це, далебі, Розіб’є світ на частки дві:

Кипарисів шпалір проводжає шосе на північі дроком жовтогарячим розцвітає прощання жаль. Даг заступає дорогу. Кам’янистий лицар Демерджіпростягає руку до моря.— Не зупинять. Мандрівним птахамшлях щоразу у вільний вирій.

в перекладі Марти ТарнавськоїAdrienne Breakpoint (The music of Музика слівсприйнята як Сходи що не вміщали нас удвохрозколені в

в перекладі Марти ТарнавськоїElse Mein Kind (Mein Kind schreit auf um die Кричить вночі моє дитя, В гарячці встало з забуття,

Люблю тебе я давно, ти — світу вікно,ти — радість і жаль, ти — сміх і печаль. Ходім у край наших мрій, коханий мій,до зір аж ходім, там вічний наш дім. Любов — життя наснага і джерело,в любові зустрічаймо добро і зло. Яке ж бо…

Як чумаки колись по сільішли від рідних хат і піль,хоч в серці туга, жаль і біль,— ішли у Крим —так ми за море подались,хоч заповіли-поклялись,що ми ще вернемось колисьу рідний дім. У преріях сини степівзнайшли найбільший скарб…

Вітер, солоний вітер,що хмарить обрій,вітер, що пахне літом,п’янкий і добрий,вітер, що бризки пінинесе в обличчя,вітер, що з далечінідо моря кличе,вітер, що пестить тіло —гарячу бронзу,вітер — рибалка смілий,надморський бонза,вітер, чайок…