1 мин
Слушать(AI)ЖЕНЩИНА У ЗЕРКАЛА.
Женщина у зеркала стояла,
Обиженно смотрела на него –
Ну как так быстро,почему так стало?
Я ведь не успела ничего…
А молодость, увы…давно ушла…
Да не ушла.., а просто – убежала!
Когда успела…я и не заметила,
Лишь зеркало сейчас мне подсказало.
Как стремительно и быстро всё ушло,
Дети выросли, теперь и внуки…
А как же я?.. Когда же я?..
Ей зеркало – не помрёшь зато от скуки!
И улыбнулась зеркалу она,
И сразу вмиг – помолодела!
Куда девались все морщинки, седина!..
Душа её, как в юности, запела!
Другие работы автора
ОСІНЬ, НЕ СПІШИ, ЗАЖДИ...
Осінь, не спіши,зажди… Любий мій! Ти пам,ятаєш,ту чарІвну осінь? Нашу улюблену…таку далеку багряну осінь? Вона нас з тобою - золотом тоді обсипАла, Вона нас з тобою - навік тоді об,єднала…
КОРОЛЕВА-ОСЕНЬ!
Совсем немного, совсем чуть-чуть осталось лета, Трава зелёная, тепло, жара -остались позади, Стремительной походкой, убирая краски лета, Стучится в дверь, к нам, осень впереди! Я не жалею лета проходящих дней,
МАМА.
Мама, милая, добрая, мама! Как отблагодарить тебя? Ты родила меня,воспитала, А потом я ушла от тебя… Ты так добра была,нежна,мила,
ПЛАКАЛ АНГЕЛ.
Плакал Ангел, на землю слёзы роняя, С добротой и нежностью на людей смотрел. Глухи, немы, черствы, жестоки люди стали, А он ведь мира им… добра всегда хотел! Он видел ненависть и зависть меж людьми,