1 min read
Слушать(AI)Гіпнотизер
В молочнім світлі матових кінкетівцвітуть на чорнім шовку ордері.
Вогонь в очах холодних загорів,в судоргах пальці, начеб грав на флейті.
Круг нас паде зелено-жовта мряка,різнув у вухо свист слизький, мов різки.
Тоді виймав із наших чіл він мізкий в кишені їх вкладав свойого фрака.
На наші очі, мов рясні каскади,лились струмками бомбаї й багдади.
І начеб виросли нам крила з пліч,і забажали ми летіти пріч.
Та в кріслах нас держав шалений гніт,розпуки нас облив морозний піт.
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Стріла
Подай мені лютню з каміння,холодну мов лід і блискучу мов сталь О, не кантилена осіння,зими променистий, іскристий кришталь Не зайві жалі легкозмінні,не мелений мелос, не настрій шовковий Хай струни, як вістря кремінні,деруть мої па...
Кінчаючи
Кінчаючи цієї книгиспівні, п’янливі сторінки,не думай, друже, що у них ягоріти зможу крізь віки Із поривань, натхнень, одчаюостанеться лиш попіл мрій Бо ж пам’ятник крихкий лишаютурботі й радості своїй
Суворий вірш
Не втекти вже, дарма, від жорстоких цих днів,не втекти вже ні в мрію, ні в пісню Мов фальшива струна, так дзвенить кожний співпід суворих світань весну пізню Вже не вирватись більше з затислих обійм,треба глянути дням просто в вічі,хоч н...
Чортівський брідж
В маленькій, біленькій хатині сон мрії колише в колисці дитині По усточках сонних, мов тіні по сіні, блукається усмішки брижа Лиш сутінків рожі в кімнаті закляті кладуться на “завтра” й на “нині” Навколо колиски чортів чотирьох посі...
