Гіпнотизер

В молочнім світлі матових кінкетівцвітуть на чорнім шовку ордері.

Вогонь в очах холодних загорів,в судоргах пальці, начеб грав на флейті.

Круг нас паде зелено-жовта мряка,різнув у вухо свист слизький, мов різки.

Тоді виймав із наших чіл він мізкий в кишені їх вкладав свойого фрака.

На наші очі, мов рясні каскади,лились струмками бомбаї й багдади.

І начеб виросли нам крила з пліч,і забажали ми летіти пріч.

Та в кріслах нас держав шалений гніт,розпуки нас облив морозний піт.