2 min read
Слушать

“Сказав «Ти на відстані» — відстанню стала”

Сказав:

Ти на відстані» — відстанню стала,і півень тебе не сягає вже криком,вже і дорога потовщала в палець,і слід затягло у глибини

Зайві слова — зміст їх неповний,тільки тепло випромінюю з серця —голос летить слідкома молитовний,що, ніби лікоть сорочки,

Я покликав тебе високо з ночі,пальці вмерзали в кригу подушки,та виникали якісь поторочі —смерті чи страху догідливі

Образ вони, наче мур, розібрали —не позосталось від тебе ні риски, —маску мені до лиця прикладали:чув я металу холодного

Вираз наміряли — усмішку блазня,ще й притрусили млою сивини:— Не сумування у тебе, а

Можеш радіти, — сказали, —

Бо не здешевіли ваші стосунки,ви не покривдили словом

Прагнеш ти мови якого гатунку?

Може, прокльонів?

Миттю притулим…

Боляче губи ламав я до ранку,півень кричав, неначе й за мене,тіні трясла на стіні лихоманка,темряву з ніг витискала зеленість.

Я доторкнувсь до обличчя — личина,очі прорізані, губи холодні,зяяла в шибці глуха порожнина —ти ж виринала, немов із безодні.***

0
0
112
Give Award

Павло Мовчан

Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

«И вырвал грешный мой язык!»
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+