Я часто сумніваюся у собі.
Але мої сумніви прокладають шлях до Каменю Життя.
Це як ?
Ліворуч та праворуч від нас сидять або стоять Ангели.
Чорні та Білі.
Пітьма та Світло.
Зло та Добро.
Холод та Тепло.
Вони є доповненням одне одного.
Як половинки красивого та жахливого.
Без Добра немає сенсу існування і Злу.
Любові заслуговують всі кольори у людській душі.
Навіть якщо ця людина дуже нам НЕПРИЄМНА.
Вона кохана все одно.
Любов одночасно постає і слабкістю, і силою у людській свідомості.
У книжці "Там, де падають Ангели" авторка якої є Дорота Тераковська дуже цікаво прослідковується історія виникнення та зародження ангелології.
Тема релігії для кожного по-своєму унікальна та цінна.
Хтось католик.
Протестант.
Православний християнин.
Свідок Єгови.
Лютеранин.
Всі шукають Бога через дива та незначні випадки у своїх Життів.
Розчаровуються і занепадають духом.
Через той сумнів, про якого йдеться річ.
Мені цікаво із вами поділитися історією знайомства з цією важливою для мене книжкою.
На перший погляд незначною.
Отже, я зайшла в свою улюблену бібліотеку.
Вона очікувала мене.
Спочатку в ній нічого не було цікавого.
Ні сама обкладинка.
Ні сам сюжет.
Як і сама людина, нічого спільного між мною та цією книгою.
Помилкові висновки нажаль ми робимо як завжди.
Але ж...ця книга так легко не відпускала мій погляд.
Вона буде цікавою та корисною для мене особисто.
І тому ризикнула її прочитати !
Хвора дитина втратила свого Ангела - Охоронця.
Батьки затяті раціоналісти - атеїсти шукають яке - небудь диво, що здатне зцілити єдину їх донечку від смертельної хвороби як лейкемія.
Бабуся вірує в Ангелів.
Казкових.
Та попри цього всього, у Житті існують напівлюди які можуть бути і тими самими дивовижними ангелами.
Про таких кажуть :
"Ясновидячі !"
Вони можуть уберегти від небезпеки.
Уникнути жахливої ситуації під впливом емоційного стану.
Та тоді ж не буде Вибору.
Ми сподіваємося на Всевишнього та його безмежну Любов до всього Живого, але самі боїмося віддавати цю ж любов яка наповнена в наших серцях.
Ми ростемо та не зростаємо у цій Любові.
Пастка у нашому небажанні віднайти знання у Матері Природи.
Земля, Небо, Вогонь, Вода є галузками наших відчуттів.
Сприйняття те що оточує нас навколо та попереду.
Дуже важливу інформацію із сторінок цієї книги я отримала і, від вченого Еммануїла Сведенборга.
Він був УНІВЕРСАЛЬНИМ.
Металургія, космологія, механіка, математика, анатомія, фізіологія, політика, економіка, геологія, гірна справа, хімія, плюс християнська містика.
Останні його роки були присвячені опису Ангелів.
Є Рай та Пекло.
Гарні люди потрапляють у Рай.
Жахливі йдуть без черги в Пекло.
Та це знову вигадки тих самих віруючих та невіруючих.
Бо наші із вами Ангели - Охоронці завжди наполовину Чорні та Білі.
Ми є противниками Добра та Зла.
Мудрості та Дурості.
Ми і Слабкість, і Сила.
Співчуття та Байдужість.
Повага та Зневага.
Ми породжуємо Ідолів та вмираємо за Ідеали.
Влада Розуму може бути вищою за Людську Душу.
Та Віра у Людську Душу ніколи не розпорошиться Довірою до Всевишнього.
Ангелів.
Чорно - білих наших друзів.
Дякую за приділену увагу.
Книга цього варта.
