1 min read
Слушать(AI)“Колимські закували зозулі”
Колимські закували зозулі,шумує потік, молода шипшинажовтавий стромить лист.
Легкі хмаркина порцеляновому виснуть небі.
А я на цій модриновій колодічитаю про засланця-пустуна.
Пусте, пустуне!
Жити — пустувати,награючи цимбальний свій стожаль,губити, віднаходити, втрачатий знову губити — наш веселий хрест.
Ми двічі не вмираємо.
Ми сущіраз — і навіки, і на все життя.
Не жебраємо ласки ні від кого.
Радій: кують колимські зозулі.
Стус Василь
Стихи Стуса Василя. Васи́лий Семёнович Стус (6 января 1938 — 4 сентября 1985) — украинский поэт, диссидент, политзаключённый. Герой Украины (200
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
“Море — чорна грудка печалі”
Море —чорна грудка печалі,душа Мефістофелянаодинці Терпне рояльпід пальчиками дівочими,і в водупадає з кручі земля Шерхлі травивологі пасажі ловлять,і стогін стихіїтуманом важким Гусне вечір сурою корана,і в яру струмка гортанний звук
“Як страшно відкриватися добру”
Як страшно відкриватися добру Як страшно зізнаватись, що людинаIще не вмерла в нас Як страшно ждати,коли вона захована помреу темряві, щоб нишком відвезтина цвинтар душ, і щастя запопасти,якого вже до ран не прикладеш Як вабить зло
“То як тобі пенати”
То як тобі пенати Тягнись, як шарий віл Десь шамотить Хрещатикі кішлиться Поділ Подзенькують трамваї,автобуси снують,оденки десь справляють,
З дитячих спогадів
Добридень наш — гіркаво-запахущий,осотом і щирицею пропаx Куріє порох Недалечко — шлях Зобіч од нього — сизі райські кущі