Я лицар і поет, не схожий на ханигу.
Я не служу чужому королю.
У відблиску меча читаю древню книгуі даму серця здалеку люблю.
І хоч у мене приятелі щирі,але я знаю, що таке любов,і не хвалюся друзям у трактирі,як я заліз до неї у альков!
А наш король, а ми його васали,а чорт візьми, я теж його васал.
Усі йому вже оди написали,лиш я йому ще оди не писав.
І хоч живу я з королем не в мирі,бо не люблю присвячувати од,я друзям не підморгую в трактирі —мовляв, який король наш ідіот!
Мене куплять і спродувать не раджу,моя душа не ходить на базар.
А не клянусь, тому що я не зраджу,і вже не раз це в битвах доказав.
І хоч на світі сторони чотири,я тут живу, бо я цей край люблю.
І не боюсь донощика в трактирі,бо все кажу у вічі королю!
