1 min read
Слушать(AI)Отак як зроду потаємно з тилу
Отак, як зроду, потаємно, з тилу,
Усіх міщан ощирені
Ненавидять в мені мою скажену силу,
Ненавиджу я слабкості свої.
І скільки їх!
Я зіткана з печалі.
Для ближніх знято тисячі свитин.
Коліна преклонивши, як Почаїв,
Стоїть душа перед усім святим.
Дзижчать і жалять міріади версій.
Ну що ж, нехай.
Я сильна, навіть зла.
Я знаю: слабкість — це одна з диверсій.
А я ще в диверсантах не була.
Ліна Костенко
Ли́на Васи́льевна Косте́нко (укр. Лі́на Васи́лівна Косте́нко; род. 1930) — советская и украинская писательница-шестидесятница, поэтесса. Автор с
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Червоні краплі глоду
Блюстителі, халтура — ваше хоббі Ви, фабріканти вір і недовір,зробити вам би по духовній пробі —вас забракує кожен ювелір Номенклатурні дурні, бюрократи,пласкі мурмила в квадратурі рам Ваш інтелект не зважать на карати,а щонайбільше...
Після дощів смарагдова діброва
Після дощів смарагдова діброва,на білій ріні річка говірка І смужка сонця тонко пурпуровадалекий обрій пензликом торка Лежить городів гарбузова Мекка У тихе небо струменіть тепло
Не треба класти руку на плече
Не треба класти руку на плече Цей рух доречний, може, тільки в танці Довіра — звір полоханий, втече Він любить тиху паморозь дистанцій
І не дивуй що я прийду зненацька
… І не дивуй, що я прийду зненацька Мені ще ж побороти переляк На штурм Бастилій – просто На Сенатську
