Цвіте бузок за парканом в сусіда.
Дівча, що зроду не просило ласкині в кого досі — горде, непокірне —іде, покірно просить
Продайте китицю пахучого
І ось несе, захоплена, букеткоханому — сама, мов той бузок,розквітла, молода, налита щастям.
У власному садку цвіте бузок.
Його плекають руки господині,щоб ріс, щоб розвивався, навіть там,де кам’янистий ґрунт, де мало сонця.
І рік за роком на столі в світлицідурман пахучий — розцвітає
І — диво див — лишає цей бузокв світлиці запах, що не в’яне з квітом,що виповняє дім і простір душ,мов музика, завішена в плен-ері.
Цвіте бузок.
Вже руки малюків,любов’ю материнською налиті,приносять в хату запашний дурман —фантазій фіолетові флакони.
І запах цей, мов життєдайний кисень,сповняє силою очищеної крові.
Цвіте бузок.
Не в’яне в серці травень.1975/1978
