Вітер.
Не вітер — буря!
Трощить, ламає, з землі
За чорними хмарами(з блиском! ударами!),за чорними хмарами мільйон мільйонів мускулястих рук.
Котить.
У землю врізає(чи то місто, дорога чи луг),у землю плуг.
А на землі люди, звірі й сади,а на землі боги і храми:о пройди, пройди над нами,розсуди!
Й були такі, що тікалив печери, озера, ліси.— Що ти за сило єси? —питали.
І ніхто з них не радів, не
Огняного коня вітер гнав —огняного коня —в
І тільки їх мертві, розплющені очівідбили всю красу нового дня!
Очі.1919
