1 min read
Слушать(AI)Цей біль – як алкоголь агоній”
Цей біль — як алкоголь агоній,як вимерзлий до хрусту жаль.
Передруковуйте прокльониі переписуйте печаль.
Давно забуто, що є — жити,
I що є — світ, і що є — ти.
У власне тіло увійтидано лише несамовитим.
А ти ще довго сатаній,ще довго сатаній, допокипомреш, відчувши власні крокина сивій голові своїй.
Стус Василь
Стихи Стуса Василя. Васи́лий Семёнович Стус (6 января 1938 — 4 сентября 1985) — украинский поэт, диссидент, политзаключённый. Герой Украины (200
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
“Сидимо біля погаслого вогнища”
Сидимо біля погаслого вогнища,перетрушуємо в долонях попіл,розтираємо витухлі геть вуглини:а що як зажевріє раптом жар Тут темно і темно там і ще далі темно,але жар ніби жевріє Ось він задумано каже друг,очі його туманіють страхом
Автопортрет зі свічкою
Тримай над головою свічку,допоки стомиться рука —ціле життя Замало — нічку Довкола темінь полохка Літають кажани, як кулі
“Море — чорна грудка печалі”
Море —чорна грудка печалі,душа Мефістофелянаодинці Терпне рояльпід пальчиками дівочими,і в водупадає з кручі земля Шерхлі травивологі пасажі ловлять,і стогін стихіїтуманом важким Гусне вечір сурою корана,і в яру струмка гортанний звук
“Я йшов за труною товариша й думав”
Я йшов за труною товариша й думав:щастить — таки людям,задер ноги, i нiякого тобi клопоту,востаннє блиснув голими стегнами покiйника,а свiт хай собi ходить хоч на головi Та коли ми прийшли на цвинтар,побачили стiльки машин, фургонiв, катафалк...
