Серед саду біла хата,
Білий цвіте, будь за свата.
Плинь за тихою водою,
Повертайся з молодою.
Хай вона у сад загляне,
Бо за нею серце в’яне.
Покажи їй трави й квіти,
Розкажи, як вітер
Ніжно й лагідно
І від щастя завмирає.
Натякни, що
Вона перша буде в мене.
Промовчи, як ляже тиша,
Що була до неї інша.
Що велось їй в гостях круто,
Що росте над нею рута.
