2 min read
Слушать

Гірка Марія

Вертаю у себе, як річка з розливу,прискоривши в руслі життя течію.

А був же широким… А був же й щасливим,коли відчував всю безмежність

Ніхто не спиняє мене, не гукає —ні ясен, ні шпиль, а ні ти на шпилі,лиш слово високе приховує каміньта чистий пісок закипа в джерелі.

Волочиться слідом за мною імення,мов пес шолудивий, слухняне, як

Позаду змикаються трави зелені —минуле всякає в джерельну

І ясен оцей донедавна був часом —стає піщаницею звітрений шпиль,а око кринички у вибалку згасло,і камінь розлущивсь, мов струк, без

Трива вороття, і струмок ледь сльозіє,і ледве відчутний у живчику пульс, —ти чуєш мене, полинова Маріє! —я скоро до тебе піском

Чи ясеном чистим, гранітом зернистим,скупою росою на стьожці

О жоно,

Маріє, гірка та пречиста,ти з вуст моїх швидше корону зірви!

Бо втримати важко мені твоє ймення,що з голосу вже переходить у час, —все менше мене зостається від мене,проте глибини так багато для нас…***

0
0
16
Give Award

Павло Мовчан

Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Придуманная судьба
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+