За гай ступило сонце, і пішло,
І далину покликало з
В туман пірнає росяне
І повивається прозорою габою.
В садах вечері: борщ або
На крилах яблунь стомлені зірниці,
І хтось питає тихо: земле, спиш?
Уже спочила?
Дай води з криниці!
І хтось питає, довго не
Земля ж спочила тихо просто неба,
Сплять горобці, і гори, і
О люде, люде!
Нащо тобі
В цю мирну мить турботити її,
Свою натомлену, хорошу свою землю?
Нехай би снами мовкнули
І плив туман пшеницею за греблю.
А в тиші хтось питав: про що
Рясним садком, схилившись в чорнобривці?.
Та хтось питає тихо: земле, спиш?
Уже спочила?
Дай води з криниці!1959
