·
#русалка7 мин. чтенияСлушать

Русалка

Русалка - русалка

Поема в народному стилі)1Коло річки, у

Маленька хатина,

У хатині

Молода дівчина.

Щовечора, як

До місяця сходить,

Молодая

В садочок виходить.

Тож виходить сама з

У ясную нічку,

А тим часом

Перепливе річку,

Як приверне к бережечку,

Човничок прив’яже,

Уклониться

Добривечір” скаже.

По садочку собі ходять,

За руки візьмуться,

Розмовляють та радяться,

Коли

Ой коли ж ми поберемось,

Дівчинонько-роже?”

Уосени, козаченьку,

Як бог нам

У коханій

Швидко ніч проходить,

Блідне місяць, гаснуть зорі,

І сонечко

Сіда хлопець у свій

Та бере весельце;

Стиснув ручку, махнув

Прощай,

Ксеню, серце!”2Осінь надходить, літо минає,

Вже ж за дівчину козак не дбає.

Вже старостоньки скрізь походжають,

Ксенину ж хату вони минають.

Йдуть до сусіда в новую хату,

Сватають в його дочку багату!..

Чує Оксеня смутну новину,

Що свата милий іншу дівчину;

Уже сьогодні їх заручають,

А через тиждень і

Наче байдужа дівчина ходить,

Вийде ж в садочок та й сльози ронить.

Рушнички шиті лежать у скрині,

Вже не клопочуть вони дівчини!

В журбі та в тузі тиждень минає,

По селу ж ходить та “молодая”,

У кожду хату вона вступає,

На дівич-вечір дружок збирає,

І до Оксені заходить в хату,

Тож на весілля її

Прошу, сестрице, тебе, голубко,

За старшу дружку до мене, любко!”

Не можу, серце!.. я б і радніша;

За дружку в тебе хай стане

Отак, сестрице! отак мовляєш!

Певне, мене ти більш не кохаєш!”

Не гнівайсь, серце, за мої

Прийду сьогодні на дівич-вечір!

Тебе, сестрице, я не забуду,

За старшу дружку у тебе

Згодилась, прийде, хоч тяжко дуже.

Вдасть перед милим, що їй байдуже).

Йде молодая весела з хати,

Смутна Оксеня випроводжати…3У суботу в

Та великий збір,

То ж сходяться

До неї у двір.

За столом вже

Сіла на посад,

На лавочках всі

Посідали вряд.

Старша дружка

Почина співать,

Виспівує і на

Слізоньки

Червоная калинонька,

А біленький цвіт;

Ой чи не жаль тобі,

Галю,

Молоденьких

Ой час-пора, отець-мати,

Поблагословить,

Ой час-пора

Та гіллячко

І гіллячко, і

Вже вити пора,

А іще ж то

Для вінка нема.

Старша дружка по

Додому піде,

Бо кращого

Немає ніде.

Пішла з жалем

Та у свій садок,

Щоб нарвати

Іншій на вінок;

Рвучи його,

Пісеньку співа,

За сльозами ледве

Вимовлять

Барвіночку мій хрещатий,

Зелений, дрібний,

Ой, я ж тебе викохала,

Хороший, рясний!

Я ж садила,

Тебе навесні,

Я ж думала, на

Здасися мені!

Здався тепер, барвіночку,

Не мені, другій,

Бодай би зсох, бодай зов’яв,

Барвіночку

Тож нарвала барвіночку,

Віночок звила,

Походила по садочку,

Над річку пішла.

Подивилась у

На личко своє,

Тихо, тихо

Горенько ж моє!

Вродо моя хорошая,

Нащо ти цвітеш?

Без доленьки на сім

Марне пропадеш!

Нема щастя, нема долі,

Лиш врода

І кохання зневажене,

Дружини нема!

Забув мене мій миленький,

Іншу полюбив,

І навіки мою

Та й занапастив!

То ж він завтра із

Піде під

А я собі під

Знайду вже

Промовила теє слово,

Стала на

Нема, нема дівчиноньки,

Лиш плавле вінок.4Вже ж минуло з того

Аж три довгі роки,

Як втопилась

У річці глибокій.

Гуля всюди тая слава,

Та вже перестала,

А дівчина під

Русалкою стала.

Та не має

І там супокою:

Не втопила свого

Навіть під водою!

Чи таночок з

При місяцю водить,

То все їй той

З мислоньків не сходить.

Або сяде, чеше

У темному гаю,

Її ж думка круг

Милого витає.

Всі русалки, мов рибоньки,

Веселії грають,

А у неї завжди

Чоло укривають.

Тільки ж то їй і розваги,

Як молодик зійде,

Проти хати

На бережок вийде;

Вийде, ходить по бережку,

Тихенько співає,

Чи не вийде милий з хати,

Усе виглядає.

А як зайде місяченько,

Почина світати,

Тихо пливе

В підводні палати.5Як навесні

Крига розтавати,

Збираються

До моря гуляти.

Пливе з ними і

Гуляти до моря,

У чужий край, у далекий,

Тікати од

Не втече пак! ніщо

Вже не розважає,

Навіть і там, в

Південному краю.

Її сестри на дні

По пісочку

Шукать перлів та коралів,

І таночки водять.

Веселії,

Ті легкі таночки!

То граються із рибками,

То роблять віночки;

Вона ж сидить геть окремо,

До їх не вступає,

Та безкраї свої

Думає, гадає.

Дожидає, коли з

Хорошого

Повернуться

До рідного гаю.

Діждалася,

Русалки

В темну нічку, серед бурі,

Блискавиці й грому.

Та й у серці в

Спокою немає,

І грім отой немов

Трохи розважає.

Вернулася, а тим

Вже й літо настало,

А там жнива, бо і

Поспівати стало.

І виходить

В поле виглядати,

Чи не вийде її

На лан жита жати.

Вийшов милий з

На лан жито жати,

І дитинку під

Положили спати;

А сами серпи

І постать займають,

Та вдвох собі лагідненько,

Любо розмовляють.

Русалонька на ту

Тільки подивилась,

Змінилася у личеньку,

За серце схопилась;

Потім знову подивилась,

Промовила

Побрався ти, козаченьку,

Та на своє лихо!

Не завжди там буде щастя,

Де твоя хатина,

Зостануться

Жінка і дитина!

Будеш знати, козаченьку,

Як русалка любить,

Скоро ж тебе те

З сього світу

Те мовляла,

У свої

І милого не

Більше виглядати…6Стала слава на все село,

Стали поговори,

Все за того козаченька,

Що чорнії брови.

Ой казали,

По всім селі

Та вже з того

Нічого не буде!

Як день божий, смутний

Та думку гадає,

Та щоночі йде над річку,

До темного гаю”.

Славлять люди – і

Журиться, бо знає,

Чого милий у гай

Щораз доходжає.

То в гай ходить, то в садочок,

Де жила дівчина;

Бачить мила й знає добре,

Чия то

Не вважає

На ті поговори,

В його серці туга

Та лютує горе.

Пішов якось у

У місячну нічку,

Походив там коло хати,

Потім в гай над річку.

Пішов, ходить

Та думку гадає,

Все дивиться на річеньку,

Очей не спускає.

В той час вийшла

Трохи погуляти,

Потім сіла коло

Косоньку чесати;

Побачила козаченька,

Неначе зраділа,

Усміхнулась, – лиш на

Щось дуже збіліла.

Ходить смутний

Та думку гадає,

А русалка чеше

Та пісню

Любий козаче, чого ти

Смутний по темному гаю?

Слухай, козаче, пісню русалки,

Тож я для тебе співаю!

Ой чи забув ти, серце-козаче,

Пісню, що мила співала?

Ой чи забув ти тую дівчину,

Що тебе вірно кохала?

Коли забув ти, – чого ж ти ходиш,

Дивишся пильно у воду?

Наче шукаєш у тій

Згублену милую вроду!

Ох не забув ти, серце-козаче,

Пісні, що мила співала!

Ой не забув же тої дівчини,

Котра так щиро кохала!..

Як не забув ти, – ходи до мене!

Я твоя першая мила!

Зраду забуду, любити

Тебе, як перше любила!

Я вже не тая, що була

Лиш не забула кохати!),

Я вже русалка – і під

Маю осяйні палати.

В мене палати кращі од царських,

Із дорогого кришталю,

В мене віночок з чистого злота,

З перлів дрібних та коралю:

Все те для тебе дам я, козаче,

Тії палати й віночок,

Всіх зберу подруг, будем для

Легкий водити таночок.

Любий козаче, йди ж ти до мене!

Я твоя першая мила,

Зраду забуду, любити

Тебе, як перше

Козак слуха тую пісню,

Слуха, умліває,

А русалонька до

Руки простягає.

Біжить милий до русалки,

Та й не добігає,

Бо із річки –

Юрба випливає;

Обступили козаченька,

В гаю залунало,

Наче крик, неначе регіт,

Далі тихо

Тихо, тихо з неба

Промінь місяченька,

Сидить тая

Біля козаченька.

Похолонув козаченько,

Не чує, не баче,

Як над ним його

Вбивається,

Чи се ж тії карі очі,

Що я цілувала,

Чи се ж теє біле личко,

Що я милувала?

Ой чи се ж той козаченько,

Що я виглядала?

Вже ж не гляне він на мене,

Дарма виглядати!

Вже ж моєму

Світу не видати!

Не озветься до

Любої дівчини

Він німий лежить,

З моєї причини.

Ой забула б я, мій милий,

І горе, і зраду,

Лиш устав би ти до мене,

Дав мені пораду!

Нещаслива годинонько,

Що ж я наробила?

Ой нащо ж я свою

Та й

І знов тихо, з неба

Промінь місяченька.

Ломить руки

Біля козаченька.

00
Подарок
Леся Українка. 13 (25) февраля 1871 — 19 июля (1 августа) 1913) — украинская поэтесса, писательница, переводчица. Автор стихов: ...
Другие работы автора
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Сегодня читают

Тоже имеет тег русалка

«Русалка»

Тоже имеет тег русалка

Юнак і русалка

Тоже имеет тег русалка

Хочешь я стану русалкой

Вам может понравиться

Ничего

Вам может понравиться

Дождалась

Вам может понравиться

ЧЕРНОЕ НА БЕЛОМ

Вам может понравиться

Дозор

Вам может понравиться

Девушка, море, цветы....

Ryfma
Ryfma - это социальная сеть для публикации книг, стихов и прозы, для общения писателей и читателей. Публикуй стихи и прозу бесплатно.