1 min read
Слушать(AI)“Трава вереснева прощально-зелена”
Трава вереснева прощально зелена,і коник, немов з потойбіччя, сюрчить,і дзеркало ставу черленим-черленеза листям кленовим летить і летить.
І вітру гребінка, широка, щербата,вичісує з лісу пташок-недорік,і, ніби кристалик, маліюча хатасховалась в очах за ворота повік.
Та залишків літа тобі не сховати:ген півень співає, кричить звіробій,солома співає на гребені хати,і стіни співають ясні, голубі.
А шибки у вікнах рожевими стали,у хату заглянеш — червоний кавун:там дід, наче зерня, темніє на лаві,і дратву суче на уплетиво струн.
І, ніби жар-птиця, у грубі доречновогонь палахкоче, тріпоче
І ти озирнувся, бо холод за плечіузяв, щоб побачив обличчя зими.***
Павло Мовчан
Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Полеміст Іван Вишенський
— О горкое твое панство О окаянная твоя роскош О бедное твое весиле Іван
Навіжений і цар
Уривок з поеми Брехня возвеличує завжди звитяги,вростають у губи тугі мундштуки,і тріскають сурми гарячі від спраги,а з них вилітають сухі Обабіч воріт сурмачі захололи,упершись очима в заобрійний мур, —ось їде узвозом гранітний Микола,з...
2 “Крізь снігу вологість”
1 Не торопко і не тягуче прокручується середа,і спрага не така пекуча, не п’ється навхильці Мов перейнявся іншим часом, і спрагу іншу перейняв,і пристрасті лихі пригасли, у поле відпустив З височини свойого тіла побачив ближчу далеч...
Сторінки одного поля
Пронизлива земля, роздряпана, як рана,на кожен штик лопати розпачливо кричить:гортаю поле я, бо прагну переглянуть,ким писане і якокличне слово «жить » До кістя докопавсь, до черепків кривавих,до золотих пластин, до трухлого меча,до каме...
