Світе ясний!
Світе тихий!
Світе вольний, несповитий!
За що ж тебе, світе-брате,
В своїй добрій, теплій
Оковано,
Премудрого одурено),
Багряницями
І розп’ятієм добито?
Не добито!
Стрепенися!
Та над нами просвітися,
Просвітися!..
Будем, брате,
З багряниць онучі драти,
Люльки з кадил закуряти,
Явленними піч топити,
А кропилом будем, брате,
Нову хату вимітати!27 іюня [1860,
Петербург]
