1 мин
Слушать(AI)Das ewig Weibliche
Я — земля,сповнена ласк,щедра своїм багатством.
Тепло моє — життєдайне.
Черпай із нього,мов воду цілющу,мужність, силу, радість життя.
Я — земля.
Ти спраглий — я можу тебе напоїти.
Ти голодний — я нагодую.
Ти самотній — я зігрію теплом свого тіла.
Я — земля.
Тепло моє життєдайне —не власне —позичене:я вся — у полоні сонця:я — насичена сонцем,я — ним щедра.
Я — земля.
Та без сонця я — мертвий камінь,вигаслий місяць,попіл прагнень,що його не заплідниш більшеновим життям.
Я — земля.
Тепло моє — життєдайне.
Я — щедра.
Не забирайте тільки в мене сонця.1970
Марта Тарнавська
Українська поетеса, літературознавець, критик, перекладачка, бібліограф, член ОУП «Слово», УВАН у США, Національної Спілки письменників України
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Діягноз
ЗенковіDer Tod ist gross Wir sind die Seinen lachenden Munds Wenn wir uns mitten im Leben meinen, wagt er zu weinen mitten in uns Rainer Maria Rilke:
Maligne Lake
Різьбить різьбу абстрактну скульптор — час:що зарис — повість про життя і смерть Незрозуміла мова ця для нас:красою очі виповнені вщерть Світ символів на барельєфі скал —це світ безлюдних ще тисячоліть:людини ще сюди не допускавна перева...
Границя
в перекладі Марти ТарнавськоїAdrienne Boundary (What has happened here will Що сталось тут — це, далебі, Розіб’є світ на частки дві:
Юність
Молодечий порив білопінним збігає потокомз гір, де батьком буття — чародійний чаклун-льодовик,— молодий водоспад білим шумом у синяву фйорду Пахне морем цей фйорд: ось і меви, від моря посли,на зухвальство у даль закликають, на вікінґів подви...