Погляд на дерево
Крізь вершечки дерев проступає щомиті чіткіше дорога,і співають багряно присипані листям півні.
Що ж ти вичитать встиг із листка вогняного,коли він п’ятипало світився тобі у вікні?
Та чи ж лінія серця бува за життєву коротша?
Шестимісячний строк — це багато чи мало для нас?
Тихо стовбур схитнувсь — червониться пороша,продувається клен, продувається час.
І навіщо труди проростальні, навіщо і мукирозривати бруньки і для листу визбирувать сік?
Якщо небо дихне гіркотою розлуки,відречеться земля і червоний обірве потік.
Чорне дерево грудня, чом же ти вік не зелене?
Чую, чую у кров інший колір
На долоні дивлюся свої, як на листя черлене,і нічого не можу дізнатись про час.
Мабуть, знають півні… бо читають, як ноти,і пітьму, і світанки, і сьогоднішній день.
Слухай, слухай: крізь шар чорноти й позолотипроростає пагілля кленових пісень.***
Павло Мовчан
Другие работы автора
Екологія
У незгасаючім згасанні,у непросвітленім туманізозуля кличе-покликатебе, та голос двійникадо неї з лісу обізвався —і ти здригнувсь: душа лункамиттєво заніміла в страсі А думалось, що ти одинсобою простір весь заповнив,ти ж — з близнюків, двох ...
1 “Цей янгол протятий”
1 Цей янгол протятийз крижиною в боцісвій біль вимивав золотому потоці,і шпиль, що завершував царське стремління,поглиблював янгольську муку й боління О місто в намисті містків і бруківки,золочене скрізь по хрестах та верхівках,а сподом ...
“На снігу торішнє листя”
На снігу торішнє листя,насінина на снігу,сніг присів, немов прокиснув,стежку втоптану прогнув Пойнялась водою крига —жовта тріщина навкіс,почалась така відлига,що не стримать власних сліз Розпочався розпад, тління,руйнування білих веж,пе...
Не вигоїти рани часової Цикл
1 Не торопко і не тягуче прокручується середа,і спрага не така пекуча, не п’ється навхильці Мов перейнявся іншим часом, і спрагу іншу перейняв,і пристрасті лихі пригасли, у поле відпустив З височини свойого тіла побачив ближчу далеч...
