1 min read
Слушать(AI)Ісход
Не забути тих днів ніколи:
Залишали останній шмат.
Гуркотіли й лякались
Під утомленний грім гармат.
Налітали зловісні птахи,
Доганяли сумний похід,
А потяг ридав: на Захід… на Захід… на
І услід — реготався Схід.
Роззявляв закривавлену пащу.
П’яний подих нудив, як смерть.
Де ж знайти нам за тебе
Серцем, повним Тобою вщерть?1920
Маланюк Євген
Маланюк Євген. 20 января 1897, Новоархангельск — 16 февраля 1968, Нью-Йорк. Украинский писатель и поэт, культуролог-энциклопедист, публицист, ли
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Прозріння
Всі вироки, здається, Рвучким і ярим віршем… А Ще догнива, як здохлий бронтозавр, І труп — горою — мертво бовваніє
Юрієві Дараганові “Смаглявість від того вогню”
На Ольшанськім кладовищі в Празі, в місці, де була могила Юрія Дарагана, поховано якусь жінку Хрест валяється на стежці З часописів 1936 р Смаглявість від того вогню,
Під чужим небом
1 Не треба ні паризьких бруків, Ні Праги вулиць прастарих: Все сняться матернії руки,
Беатріче
І знову зустріч Це вже У днях життя її зустрів Тонке обличчя
