Беатріче

І знову зустріч.

Це вже

У днях життя її зустрів.

Тонке обличчя

Прозорий смуток загострив.

Лани.

Пшениця колосиста ничить.

Широкий вітер лине злотом хвиль.

Добридень, польовая Беатріче,

Селянська музо цих достиглих піль!

Куди ідеш?

Зажевріле

Ховає марним порухом зусиль.

У кошику вода та хліб і

Обід батькам.

Не має часу.

Кличуть.

Пішла.

І тихий промінь ясно згас,

І знов тече земний звичайний час

Немила праця, визначені

Ось — міряй, обраховуй, конструюй,

В умовний час хвилюйся і цілуй,

І гірко знай, що є десь Беатріче.