Мимо брам і світлих бань,
Мимо ярих канн
За тобою біг
І благав твоєї ласки.
Не благав, а
Поприлюдним тим благанням!
Липень плавив тротуар,
І смола на брук збігала.
Пожалітись — а кому?
Люд у справах тік рікою.
Ти тікала крізь юрму,
Закриваючись рукою.
Щоки соромом пекло,
Рот скривило
Біля станції
Він сидів і гірко плакав…
