1 мин
Слушать(AI)Привид
Мимо брам і світлих бань,
Мимо ярих канн
За тобою біг
І благав твоєї ласки.
Не благав, а
Поприлюдним тим благанням!
Липень плавив тротуар,
І смола на брук збігала.
Пожалітись — а кому?
Люд у справах тік рікою.
Ти тікала крізь юрму,
Закриваючись рукою.
Щоки соромом пекло,
Рот скривило
Біля станції
Він сидів і гірко плакав…
Мозолевський Борис
Стихи Мозолевського Бориса. (4 февраля 1936 — 13 сентября 1993) — советский и украинский археолог и литератор, кандидат исторических наук. Автор
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Монолог до мами
На тих стежках за дальніми степами, За полинами, сизими від мли, Де ноги Ваші зранені Терни колючі, мамо, наросли
Залізобетонний полігон
Хрущав граніт на щелепах дробарки Спливав Печерськ у банях-цибухах По зміні я виходив з кочегарки, І ранок в небо співом вибухав
Спогад про трьох запізнілих купальниць
В Одесі, Біля найблакитнішого Чорного моря, Де юність моя відспівала матроська, В Одесі,
Прощання з літом
Прокинусь, і знову в душі защемить: Я більше тебе не зустріну Кінчається літо На морі штормить
