2 min read
Слушать

Прощання з літом

Прокинусь, і знову в душі защемить:

Я більше тебе не зустріну.

Кінчається літо.

На морі штормить.

І дихає осінь у спину.

А серце не йме іще віри і жде,

Ще гріється в спогадах

Чи море із небом розмову веде,

Чи знову баклан

Отак і виходимо із забуття,

Неначе з глибокої штольні.

І знову бере нас в лещата

І ставить обличчям до штормів.

Не жаль, що нічого в житті не надбав,

Що тиші й на шеляг не спито.

Та ж тільки губами до сонця припав,

А вже й відплива моє

За мисом надривно кричить пароплав,

Неначе зустрівся з бідою.

То, може, я сам, а не сивий баклан,

Лечу і тужу над водою.

А небо у хмарах, і в морі штормить,

І берег тремтить від

Я вічність віддав би, спалив би за мить

За сонячну мить із тобою.

0
0
131
Give Award

Мозолевський Борис

Стихи Мозолевського Бориса. (4 февраля 1936 — 13 сентября 1993) — советский и украинский археолог и литератор, кандидат исторических наук. Автор…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

«И вырвал грешный мой язык!»
Страдания юного Вертера краткое содержание
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+